Федько

Метод пізнання задається об’єктом дослідження, його особливостями. Іншими словами, пізнані закономірності руху і розвитку дійсності становлять об’єктивну сторону методу, а що виникають на їх основі прийоми, способи і форми дослідження — суб’єктивну. Самі по собі об’єктивні закони не складають методу. Їм є вироблені на основі цих законів прийоми і способи дослідження дійсності та отримання нових знань. Вчення Гегеля про поняття поглиблювало арістотелівську теорію про форму, яка формує інші форми.

Батько Толин десь походжає собі по просторій хаті, задумливо слухаючи музику. Тут же, мабуть, Толя, чистенький, ніжний, з щічками, як проскура. Ні сварок у них, ні бруду, ні клопоту. Пожильці їм знесуть плату за квартири, мужики за землю грошей привезуть, їх ніхто не вижене з квартири, хоч би Толя як обидив Федька. Частіш кінчається тим, що хлопці біжать додому, жаліються, а їхні тато чи мама ідуть до Федькової матері і теж жаліються. А Федькові ввечері вже прочуханка.

Опублікував свою визначну роботу «Загальна природна історія і теорія неба» , в якій обґрунтував гіпотезу про природне походження сонячної системи. Зробив важливе відкриття про гравітаційну взаємодію Місяця і Землі, яка впливає на швидкість їхнього обертання, про сповільнення обертання Землі внаслідок тертя, викликаного припливами і відпливами. Всі ці ідеї Канта стали основою для нового погляду на світ як на рухливий, змінний, суперечливий. Це відіграло важливу роль у формуванні діалектики.

Навігаційне Меню

То дитина благородна, ніжна, а ти, мужиченя, з ним так, як з Стьопкою. Та через тебе нас з кватирі виженуть… uba Щоб ти не смів підходити до його, мурло ти репане. З свинопасами тобі гратись, а не з благородними дітьми.

Глянув на свою стару, що плакала між жінками, і виймив із пазухи хустину. — Дєкую вам файно, газди і газдині, що-сте ні мали за газду, а мою за газдиню… — Та цу ногу сапов шкребчи, не ти її слинов промивай, — говорив Іван іспересердя. 1 зміна у цій версії очікує на перевірку.Стабільну версію було перевірено 28 травня 2022. Так і провалю голову, тільки підійди. Стьопка зблід, але хутко зсотує нитки, зиркаючи на Федька.

Простори Назв

А як дерчітки ще начеплені, аж дух радіє! Цілий день би стояв, та держав, та дивився вгору. Небо високе-високе, синє та холодне. А змій у ньому білий-білий, хилитається, хвостом злегка водить, наче плава, наче йому душно і він ліниво обмахує себе віялом. І ледве-ледве чутно ллється од його дирчання дирчаток.

Під метафізикою в діалектичному матеріалізмі розуміються вчення, які розглядають світ несуперечливим, незмінним своїй основі, а предмети і явища в ньому — без зв’язку між собою. Рух і розвиток метафізики зводять найчастіше до чисто кількісних змін. В основі діалектики Гегеля лежить ідеалістичне уявлення про те, що джерело будь-якого розвитку укладене в саморозвитку поняття, а отже, має духовну природу. За Гегелем, «лише в понятті істина є стихією свого існування» і тому діалектика понять визначає собою діалектику речей. Остання є лише відбита, відчужена форма справжньої діалектики, діалектики понять. Залишена Кантом спадщина понад двісті років вважається початком тих процесів, які згодом змінили увесь світ.

Плац великий,— ні будинків, ні магазинів, розбігтись є де. Можна в гості ходити одне до одного. Від цієї пригоди Іван ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його Переломаний. — Не біси, вігниєш та й сам віпадеш, а я не маю чєсу з тобою панькатися… Запит «Кант» перенаправляє сюди; див. Батько й за це Федька хвалить, а мати так само сердиться.

Четвертий елемент агностицизму Канта — це розрив діалектичного зв’язку між сутністю і явищем, встановлення принципової відмінності між ними. Кант вважав, що сутність є «річчю в собі» і її пізнати неможливо, що людина здатна пізнати лише явища. Однак з точки зору діалектики, між явищем і сутністю немає принципової межі, а є лише відмінність між тим, що пізнано і тим, що ще не пізнано. Коли ми пізнаємо явище, то так чи інакше одночасно пізнаємо і його сутність.

Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, а борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло. Але Федько вмить зривається з місця, налітає на Спірку, ловко підставляє ногу й кида його на землю. Тут же підскакує до Стьопки, хапа нитку і рве її до себе. Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку і помалу задом іде додому.